Проект «ВІЛЬЧА – ПЕРЕСЕЛЕНЕ СЕЛО»: продовження

39

З 28 лютого по 6 березня викладачка кафедри Авксентьєва Д. А. брала участь у другій частині проекту «Вільча – переселене село». Проект реалізується Чорнобильською історичною майстернею у партнерстві з Рурським університетом м. Бохум (Німеччина) та Українською асоціацією усної історії. Проект здійснюється у рамках програми «MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді» за фінансової підтримки фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ).

Метою проекту «Вільча – переселене село» є дослідження досвіду переселення з Чорнобильської зони відчуження та з територій Луганської і Донецької областей. Дослідження проводилось на прикладі переселеного села Вільча. Емпіричним матеріалом слугували історії людей, вимушених покинути свою рідну землю назавжди внаслідок Чорнобильської катастрофи та військових дій в Україні.

Під час першої частини проекту, що проходила в Україні з серпня 2017 року, німецько-українська група відвідала село Вільча (Харківської області), де учасники брали інтерв’ю у переселенців та знімали відео про життя села та його мешканців.

Друга частина проекту розпочалась з відвідування Рурського університету м. Бохум, під час якого учасники ознайомились із неймовірною бібліотекою університету, в якій працювали над презентаціями історій переселенців за матеріалами, зібраними у селі Вільча разом із німецькими колегами. В результаті спільної роботи, дискусій та аналізу зібраних матеріалів, учасники представили історії вимушених переселенців. Окрім цього, учасники  працювали над монтуванням відео, відзнятого у Вільчі. У результаті проекту буде представлено фільм про життя сучасної Вільчі та виданий історичний альбом «Вільча – переселене село».

Хід проекту був насиченим: учасники зустрілись із доктором Астрід Зам, директоркою IBB м. Дортмунд та Іваном Штукертом, пастором, одним із засновників спілки «Бохум-Донецьк», який поділився своєю життєвою історією та розповів про надання допомоги містам та селам Донецької області.

Учасники проекту відвідали чудове місто Кельн та, подолавши 533 сходинки, піднялись на оглядовий майданчик Кельнського собору, що вважається одним із найвищих соборів світу. Неймовірний краєвид на місто та Рейн – нагорода за зусилля.

Рурський регіон – індустріальний, тож учасники проекту мали змогу відвідати пам’ятку промислової архітектури Zeche Zollverein Essen, що вважається найкрасивішою вугільною шахтою у світі та занесена до світової спадщини ЮНЕСКО, і прогулялись по Landschaftspark Duisburg-Nord, парку, розташованому на території недіючого металургійного заводу.

Останній день учасники проекту провели у затишному містечку Іббенбюрен. Вони мали захоплюючу екскурсію містом та познайомились із діяльністю ініціативи «Den Kindern von Tschernobyl». Також, вони відвідали краєзнавчий музей у комуні Рекке, де із задоволенням випікали хліб за стародавньою німецькою рецептурою та технологією.

1

2

3

4

5